італійці
ІТАЛІЙЦІ, ів, мн. (одн. італієць, ійця, ч.; італійка, и, ж. ). Народ, що становить основне населення Італії. Якесь живе молоденьке личко італійки виглянуло до мене, наче з зеленого виноградного листя (Н.-Лев., III, 1956, 313); Раз якось навідався до його один італієць (Коцюб., III, 1956, 8); І трудящі країн споминають тебе [Леонардо да Вінчі]. Італійців минуле в тобі голубе! (Тич., II, 1957, 285).
італієць
ІТАЛІЄЦЬ див. італійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | італієць | італійці |
Родовий | італійця | італійців |
Давальний | італійцеві, італійцю | італійцям |
Знахідний | італійця | італійців |
Орудний | італійцем | італійцями |
Місцевий | на/у італійці, італійцеві | на/у італійцях |
Кличний | італійцю | італійці |
італійка
ІТАЛІЙКА див. італійці.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | італійка | італійки |
Родовий | італійки | італійок |
Давальний | італійці | італійкам |
Знахідний | італійку | італійок |
Орудний | італійкою | італійками |
Місцевий | на/у італійці | на/у італійках |
Кличний | італійко | італійки |