анозогнозія
АНОЗОГНОЗІЯ, -ї, ж. 1. Небажання або нездатність розпізнавати хворим у себе розлад чи хворобу; відсутність критичної оцінки свого дефекту (паралічу або парезу, розладів зору, слуху, мови й т.д.); спостерігається переважно при ураженні правої тім’яної частки головного мозку; є різновидом сенситивної агнозії, при якій хворий не усвідомлює свого дефекту; у більш важких випадках ці розлади взагалі заперечуються. ** Алкогольна анозогнозія – нездатність хворого на алкоголізм критично оцінювати свій хворобливий стан, у тому числі свою нездатність втриматися від спиртного або вчасно припинити пити. 2. Неврологічний розлад, для якого характерна нездатність розуміти, що хтось страждає на якусь хворобу чи розлад.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | анозогнозія | анозогнозії |
Родовий | анозогнозії | анозогнозій |
Давальний | анозогнозії | анозогнозіям |
Знахідний | анозогнозію | анозогнозії |
Орудний | анозогнозією | анозогнозіями |
Місцевий | на/у анозогнозії | на/у анозогнозіях |
Кличний | анозогнозіє | анозогнозії |