бістр
БІСТР, -у, ч. Світлочутлива, нестійка акварельна фарба, що виготовляється з деревної сажі і легко розчиняється у воді; має відтінки від світло-коричневого до коричневочорного; досить широко використовувалась художниками 15 – 19-го ст. для малювання пером або пензлем.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бістр | бістри |
Родовий | бістру | бістрів |
Давальний | бістрові, бістру | бістрам |
Знахідний | бістр | бістри |
Орудний | бістром | бістрами |
Місцевий | на/у бістрі | на/у бістрах |
Кличний | бістре | бістри |