набавний
НАБАВНИЙ, а, е. Який є набавкою; додатковий.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | набавний | набавна | набавне | набавні |
Родовий | набавного | набавної | набавного | набавних |
Давальний | набавному | набавній | набавному | набавним |
Знахідний | набавний, набавного | набавну | набавне | набавні, набавних |
Орудний | набавним | набавною | набавним | набавними |
Місцевий | на/у набавному, набавнім | на/у набавній | на/у набавному, набавнім | на/у набавних |