піфагорієць
ПІФАГОРІЄЦЬ, ійця, ч. Послідовник піфагореїзму.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | піфагорієць | піфагорійці |
Родовий | піфагорійця | піфагорійців |
Давальний | піфагорійцеві, піфагорійцю | піфагорійцям |
Знахідний | піфагорійця | піфагорійців |
Орудний | піфагорійцем | піфагорійцями |
Місцевий | на/у піфагорійці, піфагорійцеві | на/у піфагорійцях |
Кличний | піфагорійцю | піфагорійці |