юрбитися
ЮРБИТИСЯ, иться; мн. юрбляться; недок. Збираючись, скупчуючись в одному місці, збиватися в юрбу (про людей). Люди юрбились біля будинку, мов біля театру (Баш, Надія, 1960, 89); Біля гірки з сміхом і галасом юрбилися дітлахи з санками (Забіла, Катруся.., 1955, 44); *Образно. Юрбляться вони [літа] навколо мене, Хочуть перестроїти струну - Все моє неторкано зелене Перефарбувать на сивину (Бичко, Простота, 1963, 9); // Триматися гуртом, зграєю (перев. про тварин одного виду). Найбільше Медунку цікавив льоток, через який вилітали з дому і прилітали додому бджоли.Там юрбилось багато бджіл (Ів., Про бджілку.., 1959, 9).