авюторга
АВЮТОРГА, -и, ж. Засолена ікра чорноморської кефалі; приготовлялась спочатку кримськими (таврійськими) греками, від яких метод був запозичений запорізькими козаками в період Алешківської Січі (1708–1775 рр.), перенесений ними після ліквідації Січі в 1775 р. у Задунайську Січ, де принципи засолення авюторги були застосовані до засолення й вироблення осетрової ікри.