відгонити
ВІДГОНИТИ 1, ить, недок., чим. 1. Мати присмак або запах чого-небудь; віддавати. З курної хати всі речі димом відгонять (Л. Укр., III, 1952, 654); - Чудове меню! - посміхнувся Іван Іванович, - .. смачне й ніжне м'ясо, яке трохи відгонить морем і водоростями (Донч., III, 1956, 240); Ми в редакції любили одержувати її акуратні карлючки на папері, що одгонив ліками (Ю. Янов., II, 1954, 9).
2. перен. Нагадувати або навівати що-небудь. Місцина справді стала пустирем одгонити (Мирний, II, 1954, 45); Передосіннє небо повите було в голубу задуму. Голе поле одгонило сумом (Вас., II, 1959, 204).
ВІДГОНИТИ 2 див. відганяти.
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгоню | відгонимо |
2 особа | відгониш | відгоните |
3 особа | відгонить | відгонять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгонитиму | відгонитимемо |
2 особа | відгонитимеш | відгонитимете |
3 особа | відгонитиме | відгонитимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | відгонив | відгонили |
Жіночий рід | відгонила | |
Середній рід | відгонило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | відгоньмо | |
2 особа | відгонь | відгоньте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | відгонячи | |
Минулий час | відгонивши |