індивід
ІНДИВІД, а, ч., книжн. Те саме, що індивідуум. Гурт людей, група, нація, клас, все людство не творять нічого самі, безпосередньо, а через індивідів (Еллан, II, 1958, 67); Приватна власність роз'єднує людей, розколює суспільство на непримиренно ворожі класи, протиставляє індивідів один одному (Ком. Укр., 7, 1960, 78).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | індивід | індивіди |
Родовий | індивіда | індивідів |
Давальний | індивідові, індивіду | індивідам |
Знахідний | індивіда | індивідів |
Орудний | індивідом | індивідами |
Місцевий | на/у індивіді, індивідові | на/у індивідах |
Кличний | індивіде | індивіди |