барило
БАРИЛО, а, с. Невелика посудина для рідини (найчастіше з дерева) з двома днищами і опуклими стінками, стягнутими обручами. А всім вкупі - червоного Вина з Цареграду Відер з троє у барилі, І кав'яру з Дону, - Всього везе [Марко] (Шевч., І, 1951, 322); Сало й пшоно в казаночки складали. Воду в барила з криниць наливали... (Щог., Поезії, 1958, 85); Після всіх виступів внесли барило з вином і поставили його на головному столі (Бурл., Напередодні, 1956, 20); * У порівн. Опухлі очі, як в сови, І ввесь обдувся, як барило (Котл., І, 1952, 91).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | барило | барила |
Родовий | барила | барил |
Давальний | барилу | барилам |
Знахідний | барило | барила |
Орудний | барилом | барилами |
Місцевий | на/у барилі | на/у барилах |
Кличний | барило | барила |
барити
БАРИТИ, барю, бариш, недок., перех. Затримувати кого-небудь довше, ніж треба; гаяти. Підійшла я під віконце - Мати горох варить. Горох варить, серце в'ялить. На вулицю барить (Укр.. лір. пісні, 1958, 230); Прийшов день збору. Христя раніше і обід зварила, щоб не барити матері (Мирний, III, 1954, 47); [Пріся:] Ой, Настуню, не бари мене, там же дома турбуються, де я поділась (Вас., III, 1960, 155).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | барю | баримо |
2 особа | бариш | барите |
3 особа | барить | барять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | баритиму | баритимемо |
2 особа | баритимеш | баритимете |
3 особа | баритиме | баритимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | барив | барили |
Жіночий рід | барила | |
Середній рід | барило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | бармо | |
2 особа | бар | барте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | барячи | |
Минулий час | баривши |