бонна
БОННА, и, ж., заст. У дореволюційній Росії - вихователька, переважно з іноземців, яку наймали до дітей у дворянських і буржуазних сім'ях. Вона хотіла, щоб татко найняв до нього бонну (Коцюб., II, 1955, 246); Катруся мала приходити тоді, коли Ядзя захоче з нею побавитись та надоїсть їй французька бонна (Кобр., Вибр., 1954, 87).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | бонна | бонни |
Родовий | бонни | бонн |
Давальний | бонні | боннам |
Знахідний | бонну | бонн |
Орудний | бонною | боннами |
Місцевий | на/у бонні | на/у боннах |
Кличний | бонно | бонни |