будівничий
БУДІВНИЧИЙ, а, е. 1. Стос. до будівництва (в 1 знач.); будівельний. Почалася справжня будівнича гарячка (Ле, Міжгір'я, 1953, 131); Коли Андрій підійшов до річки, він з радістю побачив картину справжнього будівничого розмаху (Гур., Наша молодість, 1949, 237).
2. перен. Який створює що-небудь; творчий. Програма [КПРС] виражає могутню будівничу силу нашої партії, щедрість працьовитих рук, мудрість колективного розуму і полум'я гарячих сердець радянських людей (Рад. Укр., 3.Х 1961, 1).
3. у знач. ім. будівничий, чого, ч. Будівник, архітектор. Знову гора [де будували панський палац] обізвалась, загула; з губернії приїхав будівничий (Мирний, IV, 1955, 159); Будинок цей звів колись .. Ярема Ярило, давно забутий, а славний у ті давні часи майстер на всячину, що був і будівничим, і корабельником, і меблярем (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 158); * Образно. Він [В. І. Ленін] стоїть, великий будівничий І стратег нечуваних боїв, Він щоденно учить нас і кличе. Як у Смольнім кликав і учив (Рильський, II, 1960, 256).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | будівничий | будівничі |
Родовий | будівничого | будівничих |
Давальний | будівничому | будівничим |
Знахідний | будівничий | будівничих |
Орудний | будівничим | будівничими |
Місцевий | на/у будівничому, будівничім | на/у будівничих |
Кличний | будівничий | будівничі |
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | будівничий | будівнича | будівниче | будівничі |
Родовий | будівничого | будівничої | будівничого | будівничих |
Давальний | будівничому | будівничій | будівничому | будівничим |
Знахідний | будівничий, будівничого | будівничу | будівниче | будівничі, будівничих |
Орудний | будівничим | будівничою | будівничим | будівничими |
Місцевий | на/у будівничому, будівничім | на/у будівничій | на/у будівничому, будівничім | на/у будівничих |