білий
БІЛИЙ, а, е. 1. Який має колір крейди, молока, снігу; протилежне чорний. Заступила чорна хмара Та білую хмару (ІПевч., II, 1953, 160); Одна чепурна молодиця в білій сорочці замітала казарму (Н.-Лев., II, 1956, 201); Плили б вони [квітки], аж поки в яку сагу спокійну не прибились до білих водяних лілей (Л. Укр., І, 1951, 193); // Який кольором наближається до крейди, молока, снігу; світлий. Справді, гарно тут. І білі піски берегів, і ця тиша неміряна, і ласкавий степовий вітерець (Гончар, Тронка, 1963, 335); // Уживається як постійний епітет до деяких назв. Під білою березою козаченька вбито (Укр.. лір. пісні, 1958, 356); Не вимили біле личко Слізоньки дівочі (Шевч., І, 1951, 4); // Вимитий, випраний; чистий. Неначе ляля в льолі білій. Святеє сонечко зійшло (Шевч., II, 1953, 59); Тоді сироті неділя, як сорочка біла (Номис, 1864, № 10700); // Посивілий, сивпй, сивоволосий. Се був дід дуже старий, білий (Вовчок, І, 1955, 25); [Храпко:] Що голова трохи біла - то тож більше розуму (Мирний, V, 1955, 140); // Зблідлий, блідий. А Катря стоїть коло стіни, сама, як стіна, біла, - бачу - зомліває (Вовчок, І, 1955, 224); // Безколірний, безбарвний, прозорий. Очі самі собою упали на графин і залюбувалися тими непримітними голочками, якими грала біла горілка (Мирний, III, 1954,. 268); // у знач. ім. біле, лого, с. Білий колір; протилежне чорне. Піч Галя розмалювала синіми квітками по білому (Мирний, II, 1954, 250); // у знач. ім. білі, лих, мн. Фігури в шахах або шашках білого, кремового, червоного кольору на протилежність до чорних. Білі починають і дають мат за два ходи.
2. На (у) якому є багато білих плям, вибілених предметів і т. ін. Бачилося [Галі] - голе каміння, темні гаї.., велике біле село на горі... (Вовчок, І, 1955, 326); - Ввижається мені вечір теплий з пахощами весняними.., з вишняком, білим від цвіту рясного (Коцюб., І, 1955, 142).
3. Світлошкірий (про расу). Підняли його [саркофаг] білі раби, щоб понести й поставити в храмі (Л. Укр., І, 1951, 425); Любка вигадала носити паранджу, щоб ніхто не впізнав її, білої жінки, що.. ходить з узбеком (Ле, Міжгір'я, 1953, 82); // у знач. ім. білі, лих, мн. Про людей, що належать до такої раси. [Нартал:] От візьмуть нас і варварів, і римлян, чорних, білих, гарненько всіх засмолять і запалять, мов скіпочки. І будем ми світити в садах у цезаря.. мов світло правди! (Л. Укр., II, 1951, 434).
4. перен., політ. Ворожий радянській владі; контрреволюційний; протилежне червоний. Ішли бійці на білі банди. На мури, на колючий дріт (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 9); // у знач. ім. білі, лих, мн. Білогвардійці. Я був у Дюшамбе, як відступали білі (Ле, Міжгір'я, 1953, 296).
5. Уживається як складова частина ботанічних, зоологічних, технічних, хімічних та інших назв, термінів. Велика біла порода свиней - одна з найстаріших і найбільш поширених порід не тільки на Україні, а й в усьому Радянському Союзі (Свинар., 1956, 25); У древній Греції і Римі як лікувальний засіб дуже цінилась біла чемериця. Відомо, що вона досить сильна отрута (Знання.., 10, 1965, 13); Білий фосфор - безбарвна, дуже отруйна, майже не розчинна у воді речовина (Хімія, 9, 1956, 92).
@ Білий білет див. білет; Біле вино - натуральне виноградне вино. Йон приніс карафку білого вина (Коцюб., І, 1955, 274); Білий вірш - вірш без рим. [Оля:] Петро вигадав білі сонети, цебто сонети білими віршами (Сам., II, 1958, 99); Біла ворона - про того, хто виділяється серед інших чимсь незвичайним. Ганна здавалася тут багатьом білою вороною (Гончар, Таврія.., 1957, 152); Біле вугілля див. вугілля; Білий гриб - один з кращих їстівних грибів; боровик; Білий двір, заст. - не забруднений, чистий двір. - Фе! Який тут сморід!.. - сказала пані до панни і подалась до свого білого двору (Л. Укр., III, 1952, 730); Білий ліс - березовий ліс; Біле м'ясо - м'ясо, придатне для дієтичного харчування (курятина, телятина і т. ін.). В період видужування хворому треба давати.. біле м'ясо, телятину (Наука.., 2, 1952, 56); Білі ночі - літні ночі на півночі, коли вечірній присмерк зливається з світанком. Біла ніч блукала над Невою (Перв., І, 1958, 200); Біла пляма: а) необжитий, невивчений район. На географічних картах рясніли білі плями (Рад. Укр., 6. IX 1956, 4);
б) недосліджене питання. Історики літератури розкрили частину білих плям у біографії письменника [Леся Мартовича]. Проте ще й досі їх лишається немало (Літ. Укр., 1.I 1966, 2); Білий ранок - світанок. Ми вкупочці розмовляли до білого ранку (Метл. і Кост., Тв., 1906, 52); Білий світ: а) ранок, світанок. До самого білого світу не втихала колотнеча (Мирний, III, 1954, 253); б) земля; життя. Чи винна ж голубка, що голуба любить? Чи винен той голуб, що сокіл убив? Сумує, воркує, білим світом нудить (Шевч., І, 1963, 4); Білий хліб - хліб, спечений з сіяного пшеничного борошна;
На білому (білім) світі - на землі, серед людей. Як хороше, як весело На білім світі жить!.. (Гл., Вибр., 1957. 233); Серед білого дня - удень. Розказували, як Параскіца серед білого дня чаклувала коло криниці (Коцюб., І, 1955, 273); Чорним по білому - цілком ясно, виразно, зрозуміло. - Ось же написано чорним по білому - не благонадійний! (Збан., Єдина, 1959, 108).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | білий | біла | біле | білі |
Родовий | білого | білої | білого | білих |
Давальний | білому | білій | білому | білим |
Знахідний | білий, білого | білу | біле | білі, білих |
Орудний | білим | білою | білим | білими |
Місцевий | на/у білому, білім | на/у білій | на/у білому, білім | на/у білих |
біліти
БІЛІТИ, ію, ієш, недок. 1. Ставати, робитися білим, світлим, ясним. Біліє місяць; люди сплять (Шевч., І, 1951, 97); А день біліє та біліє (Вовчок, VI, 1956, 230); // Ставати, робитися блідим; бліднути. Опісля, як було побачить [Павло] тую дівчину, біліє, тікає геть (Вовчок, І, 1955, 179).
2. Виділятися білим кольором; виднітися (про що-небудь біле). Цвітуть сади, біліють хати. А на горі стоять палати (Шевч., І, 1951, 243); Загорілі молоді обличчя припорошені золотим пилом степових шляхів. У хлопців біліють зуби і марлеві свіжі бинти на головах і руках (Довж., І, 1958, 191); // Світитися білим відблиском. В очереті біліла срібною стрічкою Расова (Н.-Лев., III, 1956, 317); // Цвісти білим, світлим цвітом. Цвітуть бузки, садок біліє І тихо ронить пелюстки (Рильський, І, 1956, 32).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | білію | біліємо |
2 особа | білієш | білієте |
3 особа | біліє | біліють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | білітиму | білітимемо |
2 особа | білітимеш | білітимете |
3 особа | білітиме | білітимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | білів | біліли |
Жіночий рід | біліла | |
Середній рід | біліло | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | біліймо | |
2 особа | білій | білійте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | біліючи | |
Минулий час | білівши |