веретенце
ВЕРЕТЕНЦЕ, ВЕРЕТІНЦЕ, я, с. Пестл. до веретено 1. Рано-вранці я вставала, мичку микала та пряла; А серденько занудилось, веретенце не крутилось (Щог., Поезії, 1958, 236); Одному на трісочці прядеться, а другому і веретінце не хоче (Номис, 1864, № 1695); Веретенце завжди в'ється тихо (Воронько, Драгі.., 1959, 64).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | веретенце | веретенця |
Родовий | веретенця | веретенець |
Давальний | веретенцю | веретенцям |
Знахідний | веретенце | веретенця |
Орудний | веретенцем | веретенцями |
Місцевий | на/у веретенці | на/у веретенцях |
Кличний | веретенце | веретенця |