випинати
ВИПИНАТИ, аю, аєш, недок., ВИПНУТИ і рідко ВИП'ЯСТИ, пну, пнеш, док., перех. 1. Напружуючи, надимаючи, виставляти що-небудь наперед. Мале дурне: пхикає собі, оченятами блискучими поводить, устоньки випинає (Мирний, І, 1954, 88); Уславлений бунтарник Терпило колесом випинав могучу грудину з розстебнутого пальта і казав промову (Вас., Вибр., 1950, 123); Хаєцький перший енергійно підводив голову, випнувши вуса вперед (Гончар, I, 1954, 41); // Широко розкривати, витріщати (очі). Кобза, як не випинав баньки, щоб розгледіть молодих, однак не розгледів: одно далеченько, а друге в юрбі (Стор., І, 1957, 360).
2. перен. Робити помітним, виділяти серед інших, наголошуючи на чому-небудь. Випинаючи своє "я", Горбенко охоче брав на себе обов'язок скрізь і всюди репрезентувати нашу дослідну станцію (Грим., Подробиці.., 1956, 31); - Коли пішла мова про лаври, ти випнув свою особу. Он який я: "дивіться і тіштеся!" (Рибак, Час.., 1960, 737).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випинаю | випинаємо |
2 особа | випинаєш | випинаєте |
3 особа | випинає | випинають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випинатиму | випинатимемо |
2 особа | випинатимеш | випинатимете |
3 особа | випинатиме | випинатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | випинав | випинали |
Жіночий рід | випинала | |
Середній рід | випинало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | випинаймо | |
2 особа | випинай | випинайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | випинаючи | |
Минулий час | випинавши |