випікання
ВИПІКАННЯ, я, с. Дія за знач. випікати. Посідали [Іван з Максимом] на призьбі перепочити та щоб не плутатись під ногами в жіноцтва, заклопотаного.. справою випікання весільного коровая (Смолич, Мир.., 1958, 39); * Образно. Сатирики і гумористи плідно продовжують традиції Остапа Вишні, головна з яких - гостре реагування на всі запити сучасності, випікання суспільних болячок і виразок (Вітч., 8, 1967, 136).
@ Випікання очей - уїдливі дорікання, докоряння чим-небудь. Лучче в чужій хатині, та весело, ніж у своїй, та невгіддя.., та випікання очей (Барв., Опов.., 1902, 441).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | випікання | випікання |
Родовий | випікання | випікань |
Давальний | випіканню | випіканням |
Знахідний | випікання | випікання |
Орудний | випіканням | випіканнями |
Місцевий | на/у випіканні | на/у випіканнях |
Кличний | випікання | випікання |