вникати
ВНИКАТИ, аю, аєш, недок., ВНИКНУТИ, ну, неш, док., у що. Старатися, намагатися зрозуміти суть чого-небудь, розібратися в чому-небудь; вдумуватися. Партійним і радянським керівникам необхідно глибше вникати в роботу колгоспів (Рад. Укр., 8.III 1949, 1); - Навряд чи зможемо ми вам порадити щось, не вникнувши в суть справи (Шовк., Інженери, 1956, 275).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вникаю | вникаємо |
2 особа | вникаєш | вникаєте |
3 особа | вникає | вникають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вникатиму | вникатимемо |
2 особа | вникатимеш | вникатимете |
3 особа | вникатиме | вникатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | вникав | вникали |
Жіночий рід | вникала | |
Середній рід | вникало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | вникаймо | |
2 особа | вникай | вникайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | вникаючи | |
Минулий час | вникавши |