віз
ВІЗ 1, воза, ч. 1. Засіб пересування на чотирьох колесах з кінною або воловою тягою здебільшого для перевезення вантажів. Воли поздихали, Вози поламались, З батіжками чумаченьки Додому вертались (Шевч., II, 1953, 120); Проїздили з навісним брязкотом вози, навантажені будівничим матеріалом (Л. Укр., III, 1952, 604); Риплять тугі вози (Бажан, Вибр., 1940, 163).
@ Возом зачепити див. зачепити; Докласти воза див. докласти; П'яте колесо до воза (у возі) див. колесо.
2. Приблизна міра ваги, обсягу, що дорівнює поклажі одного воза. Не раз ходив за сіллю в Крим; Тарані торговав [торгував] возами (Котл., I, 1952, 107); Пора прийшла - І службу [Білочка] відбула, - За те чумацький віз оріхів наділили (Гл., Вибр., 1957, 143).
3. астр. Назва сузір'я північної півкулі із семи зірок, що нагадує віз. Великий віз; Малий віз.
ВІЗ2, воза, ч. Велика морська промислова риба родини осетрових.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віз | вози |
Родовий | воза | возів |
Давальний | возові, возу | возам |
Знахідний | віз | вози |
Орудний | возом | возами |
Місцевий | на/у возі | на/у возах |
Кличний | возе | вози |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | Віз | Вози |
Родовий | Воза | Возів |
Давальний | Возові, Возу | Возам |
Знахідний | Віз | Вози |
Орудний | Возом | Возами |
Місцевий | на/у Возі | на/у Возах |
Кличний | Возе | Вози |