глинястий
ГЛИНЯСТИЙ, а, е. 1. Який містить у собі глину, багатий на неї. Дике провалля повиставляло проти сонця свої глинясті жовті стіни (Н.-Лев., II, 1956, 382); Сніг наче ждав, коли загорнуть яму, і навскісно почав падати на землю, притрушувати білим цвітом свіже глинясте груддя (Стельмах, Хліб.., 1959, 182).
2. Який має колір глини. І справді, сіруватий, глинястий вигляд має його [Храпкова] відгодоване, але зморене обличчя (Ле, Міжгір'я, 1953, 66).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | глинястий | глиняста | глинясте | глинясті |
Родовий | глинястого | глинястої | глинястого | глинястих |
Давальний | глинястому | глинястій | глинястому | глинястим |
Знахідний | глинястий, глинястого | глинясту | глинясте | глинясті, глинястих |
Орудний | глинястим | глинястою | глинястим | глинястими |
Місцевий | на/у глинястому, глинястім | на/у глинястій | на/у глинястому, глинястім | на/у глинястих |