гончарний
ГОНЧАРНИЙ, а, е. Стос. до гончарства. Стояли [на підвіконні] різні гончарні вироби, від величезних ваз до іграшкових коників та півників-свистунів (Головко, II, 1957, 450); До зими готовий буде Цех гончарний (Дор., Серед степу.., 1952, 121).
^ Гончарний круг - те саме, що Гончарський круг (див. гончарський). Ще пізніше почали ліпити посуд з самої глини. Нарешті, ввійшов у вжиток гончарний круг (Іст. СРСР, І, 1956, 6); Співала ж вона - і гончарний круг обертаючи, і снопи в'яжучи, і городину полючи (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 285).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | гончарний | гончарна | гончарне | гончарні |
Родовий | гончарного | гончарної | гончарного | гончарних |
Давальний | гончарному | гончарній | гончарному | гончарним |
Знахідний | гончарний, гончарного | гончарну | гончарне | гончарні, гончарних |
Орудний | гончарним | гончарною | гончарним | гончарними |
Місцевий | на/у гончарному, гончарнім | на/у гончарній | на/у гончарному, гончарнім | на/у гончарних |