город
ГОРОД, у, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що місто. В тім городі жила Дидона, А город звався Карфаген (Котд., І, 1952, 71); Щасливі ленінградці і ленінградки, що живуть у такім прекраснім городі, городі Леніна (Вишня, День.., 1950, 91).
2. спорт. Місце кожної команди в різних масових іграх, яке звичайно окреслюється лініями на землі.
ГОРОД, а, ч. Ділянка землі при садибі, здебільшого для вирощування овочів. Через левади та городи Два кума йшло з весілля до господи (Гл., Вибр., 1957, 47); За садом розглігся й город: картопля, капуста, помідори, морква, цибуля та інше (Смолич, III, 1959, 526).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | город | городи |
Родовий | города | городів |
Давальний | городові, городу | городам |
Знахідний | город | городи |
Орудний | городом | городами |
Місцевий | на/у городі | на/у городах |
Кличний | городе | городи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | город | городи |
Родовий | города | городів |
Давальний | городові, городу | городам |
Знахідний | город | городи |
Орудний | городом | городами |
Місцевий | на/у городі | на/у городах |
Кличний | городе | городи |
городи
ГОРОДИ, -ів, мн. Див. город2.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | городи | |
Родовий | городів | |
Давальний | городам | |
Знахідний | городи | |
Орудний | городами | |
Місцевий | на/у городах | |
Кличний | городи |