гульня
ГУЛЬНЯ, і, ж., розм. 1. Те саме, що гульба. [Роман:] І коли ця гульня скінчиться? Одні гості в хату, другі з хати, треті на поріг (Кроп., II, 1958, 31).
2. Веселе, з розвагами, танцями і т. ін. проведення часу. Вітром майнула [Катерина] до гурту, де аж куріла гульня (Вас., II, 1959, 348); Бринять пісні старі й нові, Гульня - до пізніх зір (Мал., Серце.., 1959, 135).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | гульня | гульні |
Родовий | гульні | гулень |
Давальний | гульні | гульням |
Знахідний | гульню | гульні |
Орудний | гульнею | гульнями |
Місцевий | на/у гульні | на/у гульнях |
Кличний | гульне | гульні |