дворак
ДВОРАК, рідко ДВОРЯК, а, ч., іст., розм. Селянин, що працює у панському дворі; дворовий (у 2 знач.). Нема в світі так нікому, як тим бідним дворакам (Думи.., 1941, 228); Крутиться там ціла купа лакеїв та двораків (Фр., II, 1950, 366); Ніхто не бачив, як о. Гервасій вже на цей раз вертався з двору, чи смутний, чи веселий; а за ним два дворяки йшло (Свидн., Люборацькі, 1955, 16).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дворак | двораки |
Родовий | дворака | двораків |
Давальний | дворакові, двораку | дворакам |
Знахідний | дворака | двораків |
Орудний | двораком | двораками |
Місцевий | на/у двораку, дворакові | на/у двораках |
Кличний | двораку | двораки |