доповнення
ДОПОВНЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. доповнити. Для доповнення серії наших оповідань на галицьких діалектах подаємо тут оповідання з гуцульського життя (Фр., XVI, 1955, 34).
2. Те, що доповнює що-небудь, виступає додатком до чогось. Питання одне на порядку денному, доповнень і змін не вніс ніхто (Шер., Дорога.., 1957, 12).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | доповнення | доповнення |
Родовий | доповнення | доповнень |
Давальний | доповненню | доповненням |
Знахідний | доповнення | доповнення |
Орудний | доповненням | доповненнями |
Місцевий | на/у доповненні | на/у доповненнях |
Кличний | доповнення | доповнення |