діапазон
ДІАПАЗОН, у, ч. 1. Сукупність звуків різної висоти, які може брати голос або музичний інструмент. Це цілком викінчена оперна співачка [Олена Петляш] з сильним і великим щодо діапазону драматичним сопрано, яким вона вміло володіє (Минуле укр. театру, 1953, 66); Він на цілих дві октави підняв свій голос. Я досі не знав, що він має такий великий діапазон (Л. Янов., І, 1959, 440).
2. чого, перен. Обсяг, поширення або розмір чого-небудь. Творчість Шевченка дивує широтою діапазону, багатством жанрів і форм (Корн., Разом із життям, 1950, 17); У мартенівських печах виплавляють сталь, що має широкий діапазон застосування (Наука.., 1, 1957, 8).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | діапазон | діапазони |
Родовий | діапазону | діапазонів |
Давальний | діапазонові, діапазону | діапазонам |
Знахідний | діапазон | діапазони |
Орудний | діапазоном | діапазонами |
Місцевий | на/у діапазоні | на/у діапазонах |
Кличний | діапазоне | діапазони |