етнографія
ЕТНОГРАФІЯ, і, ж. 1. Історична наука, яка вивчає культуру й побут народів світу, їх походження, розселення та культурно-побутові взаємовідносини; народознавство. Ми [фольклористи] розмежували фольклористику і етнографію, як дві окремі науки (Рильський, III, 1956, 146)
2. Сукупність усіх особливостей побуту, звичаїв, культури якого-небудь народу, народності, місцевості. Тепер Маркевич здебільшого жив у своїй Турівці, збирав матеріали з етнографії України для нової наукової праці (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 282); Вона змалку.. мріяла, щоб побачити справжнє народне весілля - в усій його самобутності та багатстві фольклору й етнографії (Смолич, Мир.., 1958, 43).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | етнографія | етнографії |
Родовий | етнографії | етнографій |
Давальний | етнографії | етнографіям |
Знахідний | етнографію | етнографії |
Орудний | етнографією | етнографіями |
Місцевий | на/у етнографії | на/у етнографіях |
Кличний | етнографіє | етнографії |