живопис
ЖИВОПИС, у, ч. 1. Вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети і явища реальної дійсності. У Ширяєва Шевченко вперше мав можливість учитися живопису (Корн., Разом із життям, 1950, 7); Історія підтверджує, що саме портретний живопис найбільш повно відображає естетичний ідеал часу, образ людини певної епохи (Мист., 1, 1959, 34).
2. збірн. Твори цього виду мистецтва. Ми увійшли в церковцю.. На мене зараз повіяло давньою давниною. Іконостас, образи, живопис на стінах, штучна різьба на іконостасі були такі древні (Н.-Лев., II, 1956, 401).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | живопис | живописи |
Родовий | живопису | живописів |
Давальний | живописові, живопису | живописам |
Знахідний | живопис | живописи |
Орудний | живописом | живописами |
Місцевий | на/у живописі | на/у живописах |
Кличний | живописе | живописи |