заздрість
ЗАЗДРІСТЬ, рості, ж., без додатка, до кого і рідко на кого - що. Почуття роздратування, досади, викликане якоюсь перевагою, вищістю, добробутом іншого. - Якого хліба навозив!.. - подумав він із заздрістю, мало не з ненавистю до брата (Коцюб., І, 1955, 120); Панії з заздрістю оглядали вбрання і або зеленіли з люті, або удавано всміхалися, бачачи на суперницях кращі овдоби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 94); Досада на свою злиденність і заздрість на Власвва бигатство мучили його (Мирний, IV, 1955, 126); // Пристрасне бажання мати що-небудь, досягти того, що є в іншого. Це була особлива, ніжна заздрість до юного покоління, яке жишимв при комунізмі (Донч., V, 1957, 293).
На заздрість кому - так (такий, таке і т. ін.), що може хтось позаздрити. Він усівся на передньому сидінні, гордий з того, що має можливість на заздрість сусідам проїхатися в такій машині (Збан., Між.. людьми, 1955, 20); В Устини дочка виросла людям на заздрість (Чорн., Визвол. земля, 1959, 13).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | заздрість | заздрості |
Родовий | заздрості, заздрости | заздростей |
Давальний | заздрості | заздростям |
Знахідний | заздрість | заздрості |
Орудний | заздрістю | заздростями |
Місцевий | на/у заздрості | на/у заздростях |
Кличний | заздросте | заздрості |