залізобетон
ЗАЛІЗОБЕТОН, у, ч. Будівельний матеріал, що становить собою поєднання бетону й сталевої арматури в одній конструкції і відзначається великою міцністю. Бетон із залізним каркасом усередині, що називається залізобетоном, застосовується при будуванні заводських корпусів, тунелів, гребель, у житловому будівництві і т. д. (Хімія, 10, 1956, 140); * У порівн. Нам треба нервів, наче з дроту, Бажань, як залізобетон (Еллан, І, 1958, 74); // збірн., розм. Залізобетонні конструкції, деталі і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | залізобетон | залізобетони |
Родовий | залізобетону | залізобетонів |
Давальний | залізобетонові, залізобетону | залізобетонам |
Знахідний | залізобетон | залізобетони |
Орудний | залізобетоном | залізобетонами |
Місцевий | на/у залізобетоні | на/у залізобетонах |
Кличний | залізобетоне | залізобетони |