золотавий
ЗОЛОТАВИЙ, а, е. 1. Те саме, що золотистий. Там бачиш широкі лани, вузькі з високими межами ниви, які аж ясніють золотавою пшеничкою і ячменем, срібним колоссям жита та повійним гнучким вівсом (Кобр., Вибр., 1954, 83); Її принадою було густе, буйне, золотаве волосся (Март., Тв., 1954, 255); Валентина Миколаївна справді нагадувала пухнастеньку, теплу, золотаву, заклопотану бджілку (Коп., Лейтенанти, 1947, 169); Проміння літнє золотаве всю землю щедру залило (Тер., Щедра земля, 1956, 3); Почорніли, взялися іржею золотаві бані (Кучер, Дорога.., 1958, 36).
2. Те саме, що золотий 3. Він лежав під золотавою парчею, в костюмі крою XVI століття (Дмит., Наречена, 1959, 128).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | золотавий | золотава | золотаве | золотаві |
Родовий | золотавого | золотавої | золотавого | золотавих |
Давальний | золотавому | золотавій | золотавому | золотавим |
Знахідний | золотавий, золотавого | золотаву | золотаве | золотаві, золотавих |
Орудний | золотавим | золотавою | золотавим | золотавими |
Місцевий | на/у золотавому, золотавім | на/у золотавій | на/у золотавому, золотавім | на/у золотавих |