зубний
ЗУБНИЙ, а, е. Прикм. до зуб 1. [Юркевич:] Цілком вам співчуваю. Зубний біль - Це така мука, такий пекельний біль... (Коч., П'єси, 1951, 268); // Признач. для догляду за зубами. Перед виходом з дому мої сестри мились тут, і тепер вся кімнатчина пахтіла приємним туалетним милом і зубною пастою (Вільде, Сестри.., 1958, 296); Хтось пройшов у кінець [коридора] з рушником і зубною щіткою, пробігла через вагон провідниця (А.-Дав., За ширмою, 1963, 252); // Який лікує зуби (про лікаря). Чому дівчата не підуть до зубного лікаря? (Коцюб., III, 1956, 411); // Спеціально обладнаний, пристосований для лікування зубів. Зубна лікарня; Зубний кабінет.
^ Зубні приголосні, лінгв.- приголосні, що творяться при наближенні кінчика язика або його передньої частини до верхніх зубів.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зубний | зубна | зубне | зубні |
Родовий | зубного | зубної | зубного | зубних |
Давальний | зубному | зубній | зубному | зубним |
Знахідний | зубний, зубного | зубну | зубне | зубні, зубних |
Орудний | зубним | зубною | зубним | зубними |
Місцевий | на/у зубному, зубнім | на/у зубній | на/у зубному, зубнім | на/у зубних |