зухвалість
ЗУХВАЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. зухвалий. Задерикуватість та зухвалість багатомаєтних галицьких бояр мали під собою грунт (Хижняк, Д. Галицький,1958, 71).
2. Зухвалий учинок. Коли одна з ланкових ні з того ні з сього скуйовдила йому чуприну.., Сашко не лише не образився, а навіть не помітив цієї зухвалості (Багмут, Опов., 1959,105).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | зухвалість | зухвалості |
Родовий | зухвалості, зухвалости | зухвалостей |
Давальний | зухвалості | зухвалостям |
Знахідний | зухвалість | зухвалості |
Орудний | зухвалістю | зухвалостями |
Місцевий | на/у зухвалості | на/у зухвалостях |
Кличний | зухвалосте | зухвалості |