зірчастий
ЗІРЧАСТИЙ, а, е. 1. Формою схожий на зірку (у 3 знач.). Найчастіше на старовинних [буковинських] килимах бачимо ромбовидні, зірчасті та хрестоподібні мотиви у різноманітних комбінаціях (Нар. тв. та етн., 6, 1967, 37); // Блискучий, іскристий. Здавалось, то не вода текла в берегах, а розстелив хтось темний оксамит, прикрасивши його зірчастими діамантами (Шиян, Партиз. край, 1946, 128).
2. рідко. Те саме, що зоряний. Зуйка перехрестилася до церкви, що вирізьблювалась на фоні зірчастого неба своєю дзвіницею (Шиян, Баланда, 1957, 91).
^ Зірчастий мак - дикий мак. Кожного разу на моторці звивався прапорець, наче хто розсипав над хвилями буйні пелюстки зірчастого маку (Донч., II, 1956, 88).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | зірчастий | зірчаста | зірчасте | зірчасті |
Родовий | зірчастого | зірчастої | зірчастого | зірчастих |
Давальний | зірчастому | зірчастій | зірчастому | зірчастим |
Знахідний | зірчастий, зірчастого | зірчасту | зірчасте | зірчасті, зірчастих |
Орудний | зірчастим | зірчастою | зірчастим | зірчастими |
Місцевий | на/у зірчастому, зірчастім | на/у зірчастій | на/у зірчастому, зірчастім | на/у зірчастих |