кваліфікація
КВАЛІФІКАЦІЯ, ї, ж. 1. Дія за знач. кваліфікувати. Кваліфікація праці
2. Ступінь придатності, підготовленості до якого-небудь виду праці. Член партії повинен:.. підтримувати і поширювати передовий досвід, оволодівати технікою, вдосконалювати свою кваліфікацію (Статут КПРС, 1961, 4); Він, зварник найвищої кваліфікації, заробляв багато (Собко, Матв. затока, 1962, 193).
3. Фах, професія, спеціальність. - Ти з роду русин, був на польських барикадах, кваліфікації не маєш (Фр., VI, 1951, 357); Людина попала на належну кваліфікацію (Еллан, II, 1958, 45).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кваліфікація | кваліфікації |
Родовий | кваліфікації | кваліфікацій |
Давальний | кваліфікації | кваліфікаціям |
Знахідний | кваліфікацію | кваліфікації |
Орудний | кваліфікацією | кваліфікаціями |
Місцевий | на/у кваліфікації | на/у кваліфікаціях |
Кличний | кваліфікаціє | кваліфікації |