кваліфікований
КВАЛІФІКОВАНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до кваліфікувати 1, 2.
2. Який має високу кваліфікацію (у 2 знач.). Разом з заводом прибуло більше сотні кваліфікованих робітників (Головко, II, 1957, 445); Кваліфікованим вважається той водій, який не ризикує невиправдано, веде автомобіль швидко й водночас безпечно, дотримуючись правил руху (Знання.., 11, 1968, 20); За час спорудження Каховського гідровузла тут створився кваліфікований колектив будівельників і монтажників (Наука.., 11, 1956, 8); // Який вимагає спеціальних знань, доброї кваліфікації. Потреба в старанній, кваліфікованій праці повинна оволодіти свідомістю кожної радянської людини (Рад. Укр., 5.V 1957, 1).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | кваліфікований | кваліфікована | кваліфіковане | кваліфіковані |
Родовий | кваліфікованого | кваліфікованої | кваліфікованого | кваліфікованих |
Давальний | кваліфікованому | кваліфікованій | кваліфікованому | кваліфікованим |
Знахідний | кваліфікований, кваліфікованого | кваліфіковану | кваліфіковане | кваліфіковані, кваліфікованих |
Орудний | кваліфікованим | кваліфікованою | кваліфікованим | кваліфікованими |
Місцевий | на/у кваліфікованому, кваліфікованім | на/у кваліфікованій | на/у кваліфікованому, кваліфікованім | на/у кваліфікованих |