кореспонденція
КОРЕСПОНДЕНЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Листування між окремими особами або установами. За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Л. Укр., V, 1956, 187); Я остаточно втратив надію розрухати її [Зоню] до переписки зо мною, і всяка кореспонденція між нами урвалася (Коб., II, 1956, 310).
2. збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм тощо). - Ви погляньте, скільки кореспонденції приніс. Вся пошта аж гуде,- радів Буренкін (Довж., І, 1958, 417).
3. заст. Окреме поштове відправлення (лист, телеграма тощо). - О-ох! - з пільгою зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (Коцюб., І, 1955, 163).
4. Замітка, допис, повідомлення, надіслані кореспондентом (у 2 знач.) до газети, журналу тощо. Вона.. помістить кореспонденцію в місцевій газеті (Н.-Лев., IV, 1956, 161); Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Автом., В. Кошик, 1954, 3).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | кореспонденція | кореспонденції |
Родовий | кореспонденції | кореспонденцій |
Давальний | кореспонденції | кореспонденціям |
Знахідний | кореспонденцію | кореспонденції |
Орудний | кореспонденцією | кореспонденціями |
Місцевий | на/у кореспонденції | на/у кореспонденціях |
Кличний | кореспонденціє | кореспонденції |