красило
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | красило | красила |
Родовий | красила | красил |
Давальний | красилу | красилам |
Знахідний | красило | красила |
Орудний | красилом | красилами |
Місцевий | на/у красилі | на/у красилах |
Кличний | красило | красила |
красити
КРАСИТИ1, крашу, красиш, недок., перех., розм. Робити гарним, прикрашати. Горе тільки рака красить (Укр.. присл.., 1955, 33); Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом (Н.-Лев., І, 1956, 349); Він був у тому настрої діяльного натхнення, що завжди так осяює, красить людину перед боєм (Гончар, III, 1959, 263).
КРАСИТИ2, крашу, красиш, недок., перех., розм., рідко, 1. Те саме, що фарбувати. Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Мирний, V, 1955, 310).
2. Те саме, що забарвлювати 1 (не рев. в червоний колір). Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (Вас., І, 1959, 159).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | крашу | красимо |
2 особа | красиш | красите |
3 особа | красить | красять |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | краситиму | краситимемо |
2 особа | краситимеш | краситимете |
3 особа | краситиме | краситимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | красив | красили |
Жіночий рід | красила | |
Середній рід | красило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | красімо | |
2 особа | краси | красіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | красячи | |
Минулий час | красивши |