круп
КРУП1, а, ч., розм., рідко. Те саме, що крижі 2. Жанна відпустила віжки і періщила коней по крупах (Смолич, Світанок.., 1953, 406).
КРУП2, у, ч., мед. Гостре запалення гортані й трахеї, що супроводжується спазмами горла та утрудненим диханням. - Нещастя в неї,- єдина дочка вмирає від крупу (Ле, Міжгір'я, 1953, 35).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | круп | крупи |
Родовий | крупа | крупів |
Давальний | крупові, крупу | крупам |
Знахідний | круп | крупи |
Орудний | крупом | крупами |
Місцевий | на/у крупі | на/у крупах |
Кличний | крупе | крупи |
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | круп | |
Родовий | крупу | |
Давальний | крупові, крупу | |
Знахідний | круп | |
Орудний | крупом | |
Місцевий | на/у крупі | |
Кличний | крупе |
крупа
КРУПА, и, ж., рідко. 1. Те саме, що крупи. Зерно сип на камінь знову; Жде крупа тебе давно, В ступах виспіло пшоно (Щог., Поезії, 1958, 196); Насунулись хмари, посипалася крупа пополовині з.. дощем (Н.-Лев., IV, 1956, 260).
Дерти (драти) крупу див. дерти.
2. Те саме, що крупина. Є місця, де деревини - як крупа від крупи в московськім куліші (Коцюб., 1, 1955, 465).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | крупа | крупи |
Родовий | крупи | круп |
Давальний | крупі | крупам |
Знахідний | крупу | крупи |
Орудний | крупою | крупами |
Місцевий | на/у крупі | на/у крупах |
Кличний | крупо | крупи |