листяний
ЛИСТЯНИЙ, а, е. 1. Прикм. до листя. Через велику листяну поверхню огірків випаровується багато вологи (Колг. Укр., 5, 1958, 41); З городу вони поверталися з оберемками листяних спецій (Рудь, Гомін.., 1959, 10).
2. Який має листя, з листям (про дерева); протилежне хвойний. Листяне дерево; // Який складається з таких дерев. Завершував собою краєвид листяний ліс, що покрив горби та схили (Шиян, Баланда, 1957, 193).
3. Який утворюється з листя, має у своєму складі листя. Листяна земля. Виготовляється з листя дерев, що перегнило в буртах або в лісі (Озелен. колг. села, 1955, 200).
Листяні овочеві культури - овочі, листя яких уживається як їжа (салат, петрушка і т. ін.). До листяних овочевих культур належать салатні, шпинатні і пряні рослини (Колг. енц., II, 1956, 174).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | листяний | листяна | листяне | листяні |
Родовий | листяного | листяної | листяного | листяних |
Давальний | листяному | листяній | листяному | листяним |
Знахідний | листяний, листяного | листяну | листяне | листяні, листяних |
Орудний | листяним | листяною | листяним | листяними |
Місцевий | на/у листяному, листянім | на/у листяній | на/у листяному, листянім | на/у листяних |