ляси
ЛЯСИ, ів, мн. , розм . Беззмістовні, пусті розмови; теревені. Мелашка тут і пустилась з своїми лясами (Кв.-Осн., II, 1956, 445); На пустощі, на ляси та жарти у Вечірка зовсім не вистачав часу (Гончар, І, 1954, 459).
@ Ляси підпускати - весело, жартівливо заговорювати з ким-небудь, сподіваючись відповіді. Точила [Дидона] всякії баляси І підпускала різні ляси, Енею тілько б угодить (Котл., І, 1952, 77); Ляси точити - вести жартівливі, пусті розмови. Молодому розповідав [Проценко] брехеньки, точив ляси, старого - привертав до себе розсудливою мовою про життя (Мирний, III, 1954, 190); Він точив ляси, оповідаючи всілякі смішні побрехеньки, жартом розважаючи всіх (Кучер, Трудна любов, 1960, 471).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ляси | |
Родовий | лясів | |
Давальний | лясам | |
Знахідний | ляси | |
Орудний | лясами | |
Місцевий | на/у лясах | |
Кличний | ляси |
ляса
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ляса | ляси |
Родовий | ляси | ляс |
Давальний | лясі | лясам |
Знахідний | лясу | ляси |
Орудний | лясою | лясами |
Місцевий | на/у лясі | на/у лясах |
Кличний | лясо | ляси |