лінза
ЛІНЗА, и, ж . 1. Оптичне скло, обмежене двома сферичними поверхнями або однією сферичною і однією плоскою, здатне збирати або розсіювати промені, що проходять через нього. Учений оком лінз Дивився на зерно (Воронько, Три покоління, 1950, 92); * У порівн. Сергій Пастухов казав, що стінна газета в цеху, немовби лінза.. - Лінза! Вона ж збирав всі промені в один сильний промінь (Автом., В. Кошик, 1954, 71).
2. чого . Поклади, що залягають певними пластами. В Амвросівці та Олександрівці лінзи глин вкладені в досить глибокі ерозійні жолоби, вимиті у крейдових та палеогенових породах (Геол. ж., XVI, 1, 1956, 75); Всюди під колишнім курортом залягають лінзи і гнізда ртутної руди (Роб. газ., 24.ХІ 1962, 2).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | лінза | лінзи |
Родовий | лінзи | лінз |
Давальний | лінзі | лінзам |
Знахідний | лінзу | лінзи |
Орудний | лінзою | лінзами |
Місцевий | на/у лінзі | на/у лінзах |
Кличний | лінзо | лінзи |