механізатор
МЕХАНІЗАТОР, а, ч. Фахівець із механізації. За період будівництва Інгулецької системи тут створився кваліфікований колектив механізаторів і будівельників (Наука.., 2, 1957, 7); // Той, хто обслуговує машини та механізми (переважно у сільському господарстві). Механізатори - це бойовий загін колективу радгоспу. Їх вміння, наполегливість, роботящі руки забезпечують високі врожаї всіх сільськогосподарських культур (Колг. Укр., 5, 1958, 10).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | механізатор | механізатори |
Родовий | механізатора | механізаторів |
Давальний | механізаторові, механізатору | механізаторам |
Знахідний | механізатора | механізаторів |
Орудний | механізатором | механізаторами |
Місцевий | на/у механізаторі, механізаторові | на/у механізаторах |
Кличний | механізаторе | механізатори |