найліпше
НАЙЛІПШЕ. Присл. до найліпший. Тут Тоньо найліпше любив сидіти з вудкою і ловити рибу (Фр., III, 1950, 11); // у знач. присудк. сл. Про почуття найбільшої приємності, величезного задоволення, яке відчував хто-небудь. - Земле моя, матінко моя, - звертається він до неї, - з тобою мені найліпше! (Гончар, III, 1959, 128).
найліпший
НАЙЛІПШИЙ, а, е. Найвищ. ст. до гарний 1 - 5, добрий 1 - 6, 8 і хороший; найкращий. Сів [князь] на фотелі і замислився. Ох, мав він над чим думати: його справи грошові з якого часу були не в найліпшому стані (Л. Укр., III, 1952, 511); Катерина - це моя матуся. Колись, татко каже, вона була найліпшою дівчиною у селі (Д. Бедзик, Студ. Води, 1959, 15); - Не забудь же всипати в ясла пшениці, та найліпшої, чув? (Довж., І, 1958, 221).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | найліпший | найліпша | найліпше | найліпші |
Родовий | найліпшого | найліпшої | найліпшого | найліпших |
Давальний | найліпшому | найліпшій | найліпшому | найліпшим |
Знахідний | найліпший, найліпшого | найліпшу | найліпше | найліпші, найліпших |
Орудний | найліпшим | найліпшою | найліпшим | найліпшими |
Місцевий | на/у найліпшому, найліпшім | на/у найліпшій | на/у найліпшому, найліпшім | на/у найліпших |