НАШВИДКУ, присл. Квапливо, поспіхом, похапки. - В путь Марія нашвидку збиралась (Шевч., II, 1953, 310); Тихович нашвидку їв яйця, запиваючи їх каламутним чаєм (Коцюб., І, 1955, 205); Віра нашвидку витерла вологою ганчіркою підлогу (Руд., Вітер.., 1958, 417).