невдячність
НЕВДЯЧНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до невдячний. Ще довго горіло світло і велася бесіда про недбальство, лінивство, пияцтво, зухвальство й невдячність простого люду (Кобр., Вибр., 1954, 145); Петру був настільки обурений невдячністю дочки, що навіть хміль вивітрився з голови (Чаб., Балкан. весна,1960, 12) ; // Вияв недружелюбності до того, хто зробив добро. Він бажав Дорі добра, а замість того дістав невдячність (Коцюб., II, 1955, 381).
@ Чорна невдячність - зло замість вдячності за зроблене добро. - Невже ти відповіси на мою одвертість такою чорною невдячністю? (Полт., Дит. Гоголя, 1954, 166).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | невдячність | невдячності |
Родовий | невдячності, невдячности | невдячностей |
Давальний | невдячності | невдячностям |
Знахідний | невдячність | невдячності |
Орудний | невдячністю | невдячностями |
Місцевий | на/у невдячності | на/у невдячностях |
Кличний | невдячносте | невдячності |