ненечка
НЕНЕЧКА, и, ж. 1. Пестл. до неня 1. Ненечка її Амата В душі своїй була строката, Не всякий їй любився зять (Котл., І, 1952, 165); [Русалка:] Дивіться, он той, що там блукає, такий як батько ваш, що вас покинув, що вашу ненечку занапастив (Л. Укр., III, 1952, 218); * Образно. Заридав.. На могилі дух: - Україно, ненечко, Доки ж твоїх мук? (Фр., XIII, 1954, 163).
2. у знач. виг. Уживається для вираження переляку, здивування, радості і т. ін. На ввесь гай гукать зачав [Вовк]: - Ой, ненечко! Рятуйте! Поможіте! Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Гл., Вибр., 1951, 23).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ненечка | ненечки |
Родовий | ненечки | ненечок |
Давальний | ненечці | ненечкам |
Знахідний | ненечку | ненечок |
Орудний | ненечкою | ненечками |
Місцевий | на/у ненечці | на/у ненечках |
Кличний | ненечко | ненечки |