НОГА, и, ж. 1. Одна з двох нижніх кінцівок людини. Вона ж не спала, не журилась, Сиділа, ноги устромила В гарячий попіл (Шевч., І, 1951, 363); Морщачись, Погиба скидає з правої ноги тіснуватий чобіт (Стельмах, II, 1962, 63); // Одна з кінцівок деяких тварин та птахів. Хоч ходить кінь на чотирьох ногах, Та й той не раз спіткнеться! (Гл., Вибр., 1951, 100).

Заладнати ногу коневі (коню) див. заладнати.

@ Без задніх ніг - сильно втомившись. - Спить [Павлик] без задніх ніг. Наковзається за цілий день - ледве додому чапає (Стельмах, II, 1962, 399); Бити ноги див. бити; Біс (чорт, чортяка, дідько і т. ін.) ногу вломить (зломить, звихне) - важко, неможливо розібратися в чому-небудь. Гадав [Левко], що нема в світі вреднішого зілля, аніж баби. З ними сам біс ногу вломить (Стельмах, І, 1962, 152); [Передерій:] Як почне [Стрижаченко ] крутити, як почне вертіти, то й праве діло так закруте, що сам чортяка ногу зломе (Мирний, V, 1955, 123); Стільки цифр, що їм і електронна машина ладу не дасть - кібернетичний дідько в них ногу звихне (Гончар, Тронка, 1963, 127); Брати (взяти) ноги на плечі див. брати; (Братися) в ноги - швидко йти, бігти, тікати від кого-небудь. Львові причулося, що то новий цар уже близько, як не злякається, та в ноги. (Фр., IV, 1950, 53); [Чирва:] Улучив!.. Тепер тікати! (Озирається й береться в ноги) (Мик., І, 1957, 92); Бути гирею на нозі див. гиря; Валити (звалити) з ніг див. валити¹; Валитися з ніг див. валитися; Ввіритися ногам - швидко побігти. Данилко прослизнув до другої землянки і, коли вже не стало чути кроків, ввірився ногам (Панч, Синів.., 1959, 63); Вертітися на ногах - бути весь час у русі. Рухлива, повна енергії й бажання все знати, все зрозуміти, вертілася [Флора] на ногах (Коцюба, Нові береги, 1959, 48); Вибивати (вибити) до ноги див. вибивати; Вибивати (перебирати) ногами - танцювати, енергійно пристукуючи або роблячи різні рухи ногами. Біля молодого запорожця вже четверо старих вибивали дрібненько ногами (Довж., І, 1958, 228); Взявшись у боки, закружився [Іван] у танці. Перебирав ногами, ставав легко на пальці, крутився і присідав (Коцюб., II, 1955, 309); Виносити (винести) ноги див. виносити; Випростати ноги див. випростувати; Витягти (витягнути) ноги див. витягати; Відбирати (відібрати) ноги див. відбирати; Відбігати ноги див. відбігати; Відкинути ноги див. відкидати; Відмахуватися руками й ногами див. відмахуватися; Відстояти ноги див. відстоювати; Відтанцювати ноги див. відтанцьовувати; Відходити ноги див. відходжувати; Відхрещуватися руками й ногами див. відхрещуватися; Встати (ступити) не на ту ногу (на ліву ногу) - бути без причини в поганому настрої. - Встане не на ту ногу пан управитель - і зуби перелічить, і служби позбавить (Стельмах, І, 1962, 88); [Надежда Петрівна:] Ви сьогодні на ліву ногу встали, Любов Олександрівно (Л. Укр., II, 1951, 68); Горить земля під ногами див. горіти; Давати (дати) волю ногам див. воля; Дай боже (бог) ноги див. бог; Дати ногам знати див. знати; Два чоботи на одну ногу - про людей (перев. з негативними рисами), подібних чимось між собою. Згадався Конопельський. От звести б їх з Фредом, от би компанія була, два чоботи на одну ногу (Збан., Курил. о-ви, 1963, 203); Догори (вверх) ногами див. догори, вверх; До ноги - всі до одного, до останнього, повністю. - Худібка в пошесть вигибла до ноги, хоч вовком вий (Фр., XIII, 1954, 36); [Ряженко:] Вони повискакують на постріли, й тоді ми їх переб'ємо до ноги (Мик., І, 1957, 309); Задерти (задрати) ноги: а) (як частина складнопідрядного речення) уживається для вираження погрози фізично покарати когось. - Дай сюди, - бо як пхну, то й ноги задереш! - кричала Кайдашиха й сіпала до себе мотовило (Н.-Лев., II, 1956, 297); б) (зневажл.) умерти; здохнути (про тварин). [Гніт:] Єлисей тепер тільки спить і бачить, коли б батько швидше задер ноги! (Кроп., III, 1959, 301); Збивати (збити) з ніг див. збивати; Збивати (збити) ноги див. збивати; Збиватися (збитися) з ніг див. збиватися; Збиватися (збитися) з ноги див. збиватися; Звалювати (звалити) з ніг див. звалювати; Звалюватися (звалитися) з ніг див. звалюватися¹; Зводити (звести) на ноги: а) допомагати кому-небудь вставати, підніматися, підводити когось; б) (перен.) примушувати когось робити що-небудь, діяти за певним планом, у певному напрямку. Важкий гарматний постріл звів Каффу на ноги (Тулуб, Людолови, II, 1957, 107); в) (перен.) виліковувати. Він дозволяв ворожкам робити з жінкою що їм забагнеться, аби звести її на ноги (Коцюб., І 1955, 228); Зводитися (звестися, спинатися, зіп'ястися зніматися, знятися, підніматися, піднятися, ставати стати і т. ін.) на ноги: а) підростати, ставати дорослим, самостійним. Тут, у степах, ледве звівшись на ноги, я вперше торкнувся рукою чепіги плуга і.. ручки від кісся (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 5); Як піднявся хлопець на ноги, то дід його узяв до себе в поміч коло отари (Мирний, І, 1949, 149); Ще змалечку була [дочка] для нього і помічницею, і порадницею. Може, тому так рано і стала на власні ноги (Речм., Твій побратим, 1962, 13); б) одужувати, поправлятися після хвороби. Олена вирішила, як тільки Аркадій зведеться на ноги, виїхати з ним на відпочинок у Карпати (Вільде, На порозі, 1955, 311); - Іродова душа! - каже Шрам. - Трохи мені .. сина не спровадив на той світ. - А що пак твій Петрусь? Як мається? - Тут ізо мною. Насилу, бідний, на ноги знявсь (П. Куліш, Вибр., 1969, 120); - Забираю тебе, сину! Віддав комісар! Сама дома лікуватиму - в рідній хаті швидше на ноги станеш... (Гончар, II, 1959,135); в) (перен.) розвиваючись, досягати певного рівня. Володіючи величезними технічними потужностями.., звівся на ноги "Мосфільм" (Літ. Укр., 8.1 1963, 2); [Кіндрат:] Найтяжче уже пройдено. Почали план давати. Стаємо на ноги (Корн., II, 1955, 155); г) ставати заможним. Тепер і на корову спромігся, і коненята купив, і вівці мекають на оборі. Гнат став на ноги, зробився хазяїном (Коцюб., І, 1955, 70); - Ні, хай ще пройде рік-другий, - думає Мар'яна, - а ми.. зіпнемося на ноги... (Кос., Новели, 1962, 88); З голови до ніг; З ніг до голови див. голова; Зриватися (зірватися, зметнутися, схоплюватися, схопитися і т. ін.) на [рівні] ноги - швидко вставати випрямляючись. Остап зірвався на рівні ноги й не пішов, а побіг далі (Коцюб., І, 1955, 340); Вони зірвались на ноги і кинулись до найближчої щілини (Гончар, III, 1959, 86); Схопившись на рівні ноги, я прислухався і навшпиньках пройшов до їдальні (Мик., II, 1957, 167); З усіх (зі всіх) ніг - дуже швидко. Німець сказав щось прикажчикові, той з усіх ніг помчався у двір (Мирний, IV, 1955, 243); Вона крутнулась і, шелестячи спідницею, зі всіх ніг летить у темряву (Стельмах, II, 1962, 353); Іти в ногу з життям див. життя; Іти (ступати і т. ін.) [нога] в ногу: а) ступати тією ногою, якою ступають інші; одночасно, в такт з іншими. Незчувся [телефоніст], як опинився в тісному натовпі і, ступаючи нога в ногу з іншими, мовчки побрів (Гончар, III, 1959, 454); б) (перен.) погоджувати з ким-, чим-небудь свої дії, погляди і т. ін. Юність проходить із піснею в ногу, В ногу із часом, у ногу з життям (Воронько, Драгі.., 1959, 37); Цілий ряд романів, оповідань і нарисів свідчать, що література намагається йти в ногу з сучасністю (Літ. газ., 24.І 1961, 1); Кидатися (кинутися, падати, упасти) в ноги (до ніг) - робити земний уклін або ставати на коліна, просячи про що-небудь. Кинувся [Євдоким] в ноги до свого батька, той огрів його кілька разів батогом по плечах, але дозволив одружитися з бідною роботящою дівчиною (Стельмах, І, 1962, 225); Починаючи з середини тижня, ходили по вулицях молоді з розпущеними косами і падали в ноги, прохаючи на весілля (Коцюб., II, 1955, 30);

Куди ноги несуть (несли, носили, понесуть) - не вибираючи дороги, у будь-якому напрямку. Радили [зайці] забиратися з сеї рівнини і тікати щодуху, куди ноги несуть (Фр., IV, 1950, 100); Блукав [Іван] без мети, злазив на гори, спускався і підіймався, куди ноги носили (Коцюб., II, 1955, 344); Кульгати на обидві ноги див. кульгати; Лазити (повзати) в ногах- благати, просити, стоячи на колінах. [Зінька:] Перед ким я скорилася, жебрала, у ногах лазила? Перед катом своїм!.. (Кроп., II, 1958, 71); Отой слимак До-ма-га-цький.. Тремтить, повзає в ногах, благає, щоб не били... (Хижняк, Тамара, 1959, 145); Ледве (ледь) держатися (триматися, стояти) на ногах - від великої втоми або сп'яніння втрачати рівновагу і здатність нормально рухатися. Всі к ночі так перепилися, Держались ледве на ногах (Котл., І, 1952, 206); Коли вже стемніло, привели на хутір кільканадцятеро їх [червоноармійців], захоплених у бою, в запечених кров'ю ранах, і, хоч вони вже ледь трималися на ногах, вишикували їх під вікнами штабу (Гончар, II, 1959, 346); Аж перед світом приплівся Чіпка додому, ледве на ногах стоячи (Мирний, І, 1949, 259); Ледве (насилу) ноги нести (носити) - від втоми, старості, переживань не мати змоги нормально рухатися. Ледве, ледве несу ноги (Шевч., II, 1953, 415); Ледве (насилу і т. ін .) ноги волочити див. волочити; Мати під ногами грунт див. грунт; На босу ногу - на голу ногу (без панчіх, онуч). Він швидко взувається на босу ногу, накидає на плечі піджак (Стельмах, І, 1962, 438); На поріг вийшов дід в фуфайці наопашки і в калошах на босу ногу (Тют., Вир, 1964, 322); На короткій (дружній) нозі - бути з ким-небудь у близьких, дружніх стосунках. Він.. з відповідальним чоловіком на короткій нозі (Горд., Дівчина.., 1954, 219); З дівчатами він на дружній нозі (Автом., Щастя.., 1959, 13); Налягати (налягти) на ноги див. налягати; На ногах: а) стоячи. Всього натерпілося хлоп'я [в лакейчуках]. Іноді, довго стоячи, на ногах засипало, падало додолу (Мирний, І, 1949, 261); б) бути в русі, працювати, не спати. - Жінка - ранній птах: ще сонце у колисці, а вона на ногах (Стельмах, І, 1962, 222); - Ні світ ні зоря, а він уже на ногах, на роботу поспішає (Цюпа, Назустріч.., 1958, 370); На рівній (одній) нозі - як рівний з рівним. Мама з донькою були добрі приятелі й трималися цілком на рівній нозі (Ю. Янов., Мир, 1956, 179); На широку ногу - багато, розкішно (жити). - Панькайся з хворою [дружиною] та дітьми, коли можна пожити одинаком - на широку ногу! (Рудь, Гомін.., 1959, 158); Не втрачати грунту [під ногами] див. грунт; Не жаліти [своїх] ніг див. жаліти; Не ступала [людська] нога - нікого не було, ніхто не жив, не ходив в якій-небудь місцевості. - Нас не злякають ці гори без шляхів і без стежок, ці глухі місця, де, може, ще не ступала людська нога. Ми ступимо тут, бо ми - більшовики (Гончар, III, 1959, 98); Не чути [під собою] ніг: а) швидко бігти. Назад вертатись не охочі, Всі бігли, аж не чули ніг (Котл., І, 1952, 220); б) відчувати сильну втому в ногах від надмірного бігання, ходіння. - Вже ось ніг не чую, так бігав по всіх артілях і майстернях (Кучер, Трудна любов, 1960, 263); в) від приємних почуттів бути енергійним, рухливим. Сховавши зошит біля серця. Запорожець рушив на свою квартиру, ніг під собою не чуючи від радості (Бурл., Напередодні, 1956, 55); Нищити до ноги див. нищити; Ні в зуб ногою - зовсім нічого (не знати, не тямити, не розуміти); Ні ногою до кого, куди - не бувати де-небудь, не ходити куди-небудь. - Грицю, Лаврін, сюди! Слухайте, щоб у школу ні ногою. Будемо бастувати (Панч, Гарні хлопці, 1959, 18); Ноги аж затрусилися (затрусяться) до танцю див. затруситися; Ноги відвалюються (відпадають) - хто-небудь відчуває біль у ногах від великої втоми; Нога за ногою - дуже повільно і один за одним (іти). По цій дорозі нога за ногою волоклася валка мандрівників (Оп., Іду.., 1958, 378); Хлопці поверталися назад понад шляхом поволеньки, нога за ногою (Коз., Блискавка, 1962, 99); Ноги гудуть - хто-небудь відчуває велику втому в ногах від тривалої ходьби. - От я за останні дні добре нагулявся, аж ноги гудуть (Собко, Срібний корабель, 1961, 201); Ноги ломить кому - хто-небудь відчуває біль у ногах від холоду. Ще в наймах почала вона боятись холоду.., восени ходила через болото - стало їй ноги ломити (Григ., Вибр., 1959, 146); Ноги (нога) не буде; Нога не ступить - погроза більше не приходити до кого-небудь або кудись. Він зараз же забере своє манаття, і нога його більше не буде між отих насмішкуватих людей (Збан., Сеспель, 1961, 42); - Весною житиму без вікон і дверей, а до того шкуродера нога моя не ступить (Стельмах, І, 1962, 230); Ноги не держать див. держати; Ноги не несуть (не носять, не слухаються) кого - хто-небудь від утоми, переживань і т. ін. втрачає здатність нормально рухатися. Зупинилася [Фросина Данилівна] на площадці, віддихалася. А ноги не несуть далі (Хижняк, Тамара, 1959, 213); Петра з нудьги не носять ноги (Г.-Арт., Байки.., 1958, 139); Вже так находився Іванко по Новгороду, що й ноги не носили (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 197); Все ж було краще [під дощем], ніж у тих клятих вагонах. Хоч і не слухалися ноги, але вільно можна дихати (Хижняк, Тамара, 1959, 163); Ноги прикипіли до землі - хто-небудь від сильних переживань, хвилювання втратив здатність рухатися. Поривається бігти Катря, а ноги мов самі прикипіли до землі (Кучер, Трудна любов, 1960, 329); Одна нога тут, [а] друга там - наказ, прохання чи обіцянка дуже швидко куди-небудь піти, побігти. - Зоя, у мене до тебе прохання - одна нога тут, друга там - принеси, сюди схему руху інертного газу в усій системі (Собко, Справа.., 1959, 65); Переминатися з ноги на ногу див. переминатися²; Піднімати (підняти, знімати, зняти) на ноги - примушувати когось робити що-небудь, діяти за певним планом, у певному напрямку. - Ти хіба не знаєш, що твій внук ціле місто підняв на ноги, трохи народ не збунтував? (Мирний, І, 1954, 283); Крізь густі гіллячки кущів і Гальванеску, звичайно, не міг би її помітити, .. він зняв на ноги всю свою .. челядь (Смолич, І, 1958, 92); Підставляти (підставити) ногу: а) ставити свою ногу так, щоб вона була перешкодою для чийогось руху. Гриць кинувся за брилем, але в цей час хтось підставив ногу, і хлопець полетів сторчака (Добр., Ол. солдатики, 1961, 30); б) (перен.) робити кому-небудь неприємності, перешкоджати в чому-небудь. Кожному [старшому] бажалося вискочити перед начальством.. Через те кожен на кожного клепав, наговорював, всяк підставляв ногу другому (Мирний, І, 1949, 230); Плутатися (вертітися) під ногами - заважати, набридати кому-небудь своєю присутністю, своїми діями. Вона саме купала найменшу дитину, а двоє плутались у неї під ногами (Л. Укр., III, 1952, 706); - Вже скоро треті півні заспівають, а ти ще вертишся під ногами. Чи не час би спати..? (Стельмах, II, 1962, 76); Поставити з ніг на голову див. поставити; Поставити на ноги: а) виростити, виховати. Каленик Романович і Ганна Сильвестрівна усиновили спочатку трьох хлопців-братів, потім ще двох, а разом з рідними синами поставили на ноги сім чоловік. (Сенч., Опов., 1959, 38); б)вилікувати. Дбайливі лікарі поставили її на ноги після перенесеного жахливого голодування, після запалення легенів (Хижняк, Тамара, 1959, 270); в) з відсталого вивести в передові; зробити заможним. [Ковшик:] Що ти зробив для села? [Романюк:] Мало зробив? Після війни.. все господарство на ноги поставив і аж до середнього рівня довів (Корн., II, 1955, 236); г) (перев. у сполуч. із сл. усіх) примусити когось робити що-небудь, діяти за певним планом, у певному напрямку. Всіх поставить [Яцуба] на ноги, щоб тільки захистити дочку і викрити злочинне кубло, якщо воно там, в інституті, завелося (Гончар, Тронка, 1963, 162); Поставити на рівні ноги див. рівний; Потрібний, як собаці п'ята нога - абсолютно непотрібний; зайвий. - Оце справжній пан! - повторив Данило. - А в'юни їсть, як простий, - додав Григорій. - Чи ж знає він, як з них толокно робити? - Потрібне воно йому, як собаці п'ята нога (Стельмах, І, 1962, 84); Придати ходи в ноги - швидше піти. Він придав ходи в ноги (Мирний, І, 1949, 256); Руками й ногами - всіма силами, повністю, абсолютно. - Годі вдома сидіти та хліб переводити, - пора й самому заробляти! Чіпка - руками й ногами! Та вже Оришка - давай його умовляти (Мирний, І, 1949, 148); Самі ноги несуть (несли, носять, носили і т. ін.) кого - хто-небудь дуже легко, швидко рухається; кому-небудь легко йдеться. Вони [бурлаки] ніби не йшли, а, здавалось, самі ноги несли їх додому (Н.-Лев., II, 1956, 255); Ставати (стати) на близьку (коротку) ногу - вступати в близькі, дружні стосунки. З майором Хаєцький став на близьку ногу, ще митарствуючи по Трансільванських Альпах (Гончар, І, 1954, 185); Федеві стати на коротку ногу з Мельпоменою не пощастило (Шовк., Людина.., 1962, 113); Стояти однією (одною) ногою в могилі (у труні і т. ін.) - бути близьким до смерті. Біла, як морська піна, голова, вкрита невеличкою камилавкою, сиві вуса та лопатою підстрижена довга борода на перший погляд казали, ніби цей дідок стоїть одною ногою в могилі (Досв., Гюлле, 1961, 41); Стояти твердо на ногах: а) бути самостійним, незалежним; б) бути впевненим у своїх діях. Скільки це днів минуло, як вона зустрілась з незнайомим? Ніби давно це було, а, здасться, вже так твердо стоїть вона на ногах, уже не огортають її сумніви (Хижняк, Тамара, 1959, 36); Топтати (підтоптати) під ноги: а) перемагати. Руські в нічну битву безстрашно пішли і підтоптали під ноги хваленого і хвастовитого угорського полководця Фільнія (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 337); б) ганьбити. А він [Нечай] не хотів утікати, "свою славу козацьку під ноги топтати". І клав ворогів, як снопики (Мас., Життя.., 1960, 122); Ув'язувати (зв'язувати, зв'язати) руки й (та) ноги (по руках і ногах) див. рука; Ударити ногами - піти в танець. Вельможна громада Не втерпіла, ударила Старими ногами (Шевч., І, 1951, 79); У ногах - біля того місця, де лежать ступні ніг; біля ніг. Носила [Пріська] через її голову собі до рота ложкою страву з миски, що стояла в ногах (Л. Укр., III, 1952, 667); - Ну, а це що за мертвяки? - запитав дід, показуючи на побитих фашистів у ногах Орлюка на дні човна (Довж., І, 1958, 288); У ногах правди немає (нема) - уживається як примовка при запрошенні сідати. - Про що ж ми з тобою будемо говорити? Ти сідай, сідай, в ногах немає правди (Добр., Тече річка.., 1961, 268); - Ну, сідай же, Касю, та поговоримо. В ногах правди нема (Кучер, Трудна любов, 1960, 332); Чорний віл на ногу наступив див. наступати; Щоб твоєї (вашої, його і т. ін.) ноги тут [більше] не було! - настійна вимога до кого-небудь піти, перестати бувати десь. - Ви вже вільні, - перебив його Зарічний. - Як? - А так, що йдіть під три чорти і щоб вашої ноги тут більше не було (М. Ю. Тарн., Незримий горизонт, 1962, 60); Як (мов) не своїми ногами - повільно і невпевнено (іти). Дівчина як оніміла, мов сама не своя - хоч би слово. Хлипнула тільки грудьми і як не своїми ногами пішла за чоловіком із кімнати (Головко, II, 1957, 171); Як ногу вломити - не мати змоги стримати себе. А Максим - як ногу вломив: з хати та на вулицю, а там у шинок... (Мирний, І, 1949, 214); - Не всидів, - посміхнувся Цимбал. - Спершу слухав, а потім десь як ногу вломив (Гончар, II, 1959, 191).

2. Опора меблів, споруд, механізмів і т. ін. Крокв'яні ноги врубувалися у верхній вінець зрубу, а кінці ніг.. випускалися над поверхнею стіни для утворення навісу (Дерев. зодч. Укр., 1949, 63); Ноги стола.