нікуди
НІКУДИ, присл. Нема такого місця (куди б можна було піти, дітися, помістити кого-, що-небудь і т. ін.). Прокинулись ляшки-панки. - Нікуди втікати! (Шевч., І, 1951, 66); - Привезли нас [новобранців] у Полтаву, а там народу, як ото в покрову на ярмарку: шилом нікуди ткнути (Тют., Вир, 1964, 50).
@ Аж нікуди - зовсім не хочеться чого-небудь. - Або голова релігійної громади, Макар Волосюта, - дуже йому хочеться, щоб колективи були? Аж нікуди (Мик., II, 1957, 521); Нікуди діватися (дітися) див. діватися; По саме нікуди; Далі [й, вже] нікуди - уживається для вираження крайньої межі в чому-небудь. Вона стріла недалеко від села у вибалку три підводи... навантажені по саме нікуди хатніми речами (Ю. Янов., Мир, 1956, 109); Так він коло нього впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди... (Гр., І, 1963, 316); - Боже, що вони [діти] тут без мене наробили! - зітхнула Серафима Іванівна. - Такого наробили, що далі й нікуди! - посміхнувся секретар (Мокр., Острів.., 1961, 85).
НІКУДИ, присл. Ні в яке місце, ні в якому напрямку. - На світі всячину я знаю, хоть нікуди і не ходжу (Котл., І, 1952, 116); Батько сількора Василя, середняк Опанас Трубенко, був людиною неквапливою. Ні разу на своїм віку нікуди він не поспішав (Довж., І, 1958, 71).
@ Нікуди не годиться (не годна) - хто-, що-небудь дуже поганий (погане), непридатний (непридатне) для чогось. - Стара вже баба в тебе, дитино, стара. Нікуди не годиться, дочко. Спина болить (Головко, І, 1957, 270); Вона [драма] нікуди не годна (Мирний, V, 1955, 346).