ніт
НІТ, присудк. сл., заст. 1. Нема. Борода, як у старого, а розуму ніт і за малого (Номис, 1864, № 6357); Я зійшов цілий світ - Мені щастя, ні долі ніт... (Чуб., V, 1874, 476).
2. у знач. част . Ні.- Чи, може, я справді не вінчана? Так ніт же: усі бачили, сам бог бачив, як ми перед ним у церкві на рушнику ставали (Мирний, V, 1965, 240).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ніт | ніти |
Родовий | ніта | нітів |
Давальний | нітові, ніту | нітам |
Знахідний | ніт | ніти |
Орудний | нітом | нітами |
Місцевий | на/у ніті | на/у нітах |
Кличний | ніте | ніти |