обережно
ОБЕРЕЖНО. Присл. до обережний. Підходили [селяни] обережно, приглядаючись і прислухаючись - чи немає часом якоїсь пастки (Головко, II, 1957, 346); Всі входили в хату обережно, сиділи поважно - ніхто не всміхнеться; розмова тиха (Вовчок, І, 1955, 154); Узяв [Арсен] до рук скрипку й обережно заграв (Дмит., Розлука, 1957, 281); Маланка.. розгортає стебло і збирає червоні зерна так обережно, ніжно, любовно, наче немовлятко виймає з купелі (Коцюб., II, 1955, 62); - Ти поговори з Лідою Шепель. Обережно, тактовно, ти знаєш - як (Донч., V, 1957, 470); Він обережно відповідав на мої запитання (Жур., Звич. турботи, 1960, 43).